Методична робота



  • Активізація пізнавальної діяльності учнів шляхом              використання інноваційних технологій на уроках історії.чит. далі

  • Використання мотоду проектів на уроках історії чит. далі

  • Використання кейс - методу на уроках історіїчит. далі



  • Використання інформаційно - комунікаційних технологій на уроках історії чит.далі..



  • Методичні рекомендації щодо викладання історії України в 7 класі  чит. далі
  • Методичні рекомендації щодо викладання всесвітньої історії в 7 класі чит. далі

  •  Використання інноваційних технологій на уроках історії.  чит. далі





МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


Про вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році


                                                       Історія
               У 2015/2016 навчальному році одночасно будуть чинними дві  програми для учнів  5  класів: «Історія України. Вступ до історії» (К.:  Перун, 2005) та  «Історія України (Вступ до  історії) (К.: Видавничий дім «Освіта», 2013).  Відповідно вчителі, які працюватимуть за програмою 2005 р., можуть користуватись підручниками, що вийшли друком у 2010 році. Учителі, які оберуть програму 2013 р.,  –  підручниками, що вийшли друком у 2013 році.
Чинною для учнів 6 класів є програма «Інтегрований курс («Всесвітня історія. Історія України», (К.: Видавничий дім «Освіта». 2013), а для учнів 7 класів  - оновлена програма.  Учні 8 - 9 класів  навчатимуться  за програмою «Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи» (К.,  Перун, 2005).
               Вищеназвані програми розміщені на офіційному web-cайті Міністерства освіти і науки України за таким покликанням:
        Для 10-11 класів  використовуються програми зі змінами, внесеними у 2014 році та розміщеними на сайті Міністерства. Академічний рівень та рівень стандарту: програми «Історія України. 10-11 класи»  (52 години на рік, 1,5 години на тиждень); для класів історичного профілю: програми «Історія України. 10-11 класи» (140 годин на рік, 4 години на тиждень). 

       Для вивчення всесвітньої історії чинними є програми «Всесвітня історія. 10 - 11 класи (рівень стандарту/академічний рівень)».  Програма розрахована на 35 годин на рік (1 година на тиждень). Для класів історичного профілю чинною є програма зі всесвітньої історії, що розрахована на 3 тижневі години (105 годин на рік) (К.: Поліграфкнига, 2010).  
У новій редакції програми з історії України для 7 класу змінено назви розділів. Так розділ І. «Виникнення та становлення Київської Русі» змінено на «Виникнення та становлення Русі-України». Відповідно по тексту термін «Київська Русь» замінено на «Русь-Україна».  Також зазнали змін назви і текст ІІ і ІІІ розділів.  У програмі зі всесвітньої історії для 7 класу збережено основні  структурні одиниці програми 2013 року: вступні (2 – повтор і вступ), практичні заняття, узагальнення. Натомість вилучено оглядові уроки. За рахунок  змісту скорочено тему «Середньовічне місто»: з двох уроків – до одного, тему «Монгольська навала на Русь. Новгородська боярська республіка. Московська держава. Іван ІІІ»  з двох уроків – до одного. Теми «Розвиток техніки та повсякденне життя людини у середні віки», «Житло, одяг, сім’я»  – об’єднано зі спорідненими темами. 
Змінено теми окремих практичних занять: тему «Походи вікінгів та їх завоювання»  – на «Наслідки Хрестових походів»; тему «Християнські храми у житті середньовічних європейців» – на «Середньовічні школи та університети. Життя середньовічного студента».
Окремі уроки перенесено в інші теми, зокрема переструктуровано такі уроки: «Франція у ХІ – ХV ст. Філіп ІV Красивий. Столітня війна. І Англія в ХІ – ХV ст. Вільгельм I Завойовник. Генріх ІІ Плантагенет. «Велика хартія вольностей». Війна троянд»; «Священна Римська імперія,  Італія, Іспанія у Середні віки»; «Китай часів династії Тан. Завоювання Китаю монголами. Династія Мін. Досягнення китайської культури»; «Індія. Касти. Індуїзм. Делійський султанат. Досягнення індійської культури».
У процесі планування уроків під час викладання історії України та всесвітньої історії в  7 класах варто звернути увагу на те, що за чинною програмою у деяких темах подається нова послідовність вивчення навчального матеріалу та застосовується проблемно-тематичний принцип його побудови. Вчителю необхідно надавати учням можливість дізнаватися більше про історичні факти, що визначають епоху, є основними, найсуттєвішими та створюють узагальнену картину минулого, формувати в них розуміння історичної хронології, причинно-наслідкових зв’язків, розуміння руху суспільства та історичного прогресу.  Важливим є використання в навчанні учнів картографічних посібників:
атласів, контурних карт, настінних карт. Вони допомагають продемонструвати динаміку історичних подій, встановити зв’язок між географічним середовищем та місцем тієї чи іншої історичної події.
   Велику роль відіграє позакласна робота, зокрема пошукова й краєзнавча. Перевагою при вивченні місцевої  історії є можливість побачити в реальній, а не у відтвореній формі факти, що її ілюструють. Робота в музеях, проведення дослідницької роботи на місцевому матеріалі допоможе навчити учнів навичкам та методиці ідентифікації залишків минулого, аналізу, тлумаченню та визначенню їх місця у більш широкому історичному контексті.   




МЕТОДИ СТИМУЛЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ У  ШКОЛІ
Методи стимулювання, спрямовані на формування позитивних мотивів учіння, що стимулюють загальну активність та сприяють збагаченню школярів навчальною інформацією.
До них належать методи формування пізнавальних інтересів та методи стимулювання обов’язку й відповідальності в навчанні.
Методи формування пізнавальних інтересів передбачають пояснення школярам суспільної та особистої значущості навчання; висування вимог учням, дотримання яких означає виконання ними свого обов’язку; заохочення до сумлінного виконання обов’язків; оперативний контроль за виконанням вимог і в разі потреби – вказівки на недоліки, зауваження.
Щодо методу навчальної дискусії, то він ґрунтується на обміні думками між учнями, вчителями та учнями, розвиває вміння практичного аналізу і ретельної аргументації висунутих положень, вчить самостійно мислити та поважати думку інших. Навчальна дискусія використовується під час спільного розв’язання проблеми класом або групою учнів, метою якої є обговорення наукових досліджень, даних, що потребують безпосередньої підготовки учнів за джерелами ширшими, ніж матеріал підручника. Але цей метод дає бажаний результат лише тоді, коли навчальний процес відбувається в атмосфері доброзичливості, поваги до думки товариша, що дає змогу кожному висловлюватися, не боячись осуду, скептицизму, тощо.
Метод, який передбачає допомогу вчителя відстаючому учневі, розвиток у нього інтересу до знань, прагнення закріпити успіх - метод забезпечення успіху в навчанні. Цей метод ефективний у роботі з учнями, які мають проблеми з навчанням. Уважно спостерігаючи за навчальною діяльністю кожного учня, вчитель може своєчасно прийти на допомогу тому, кому вона потрібна. Так запобігають появі прогалин у знаннях окремих учнів і водночас усувають причини незадоволення й небажання вчитися. Забезпечення успіху в навчанні ефективніше, коли в учнів зміцнюють віру у власні сили, пробуджують почуття власної гідності.
Спеціально створена захоплююча розважальна діяльність, яка має неабиякий вплив на засвоєння учнями знань, набуття умінь і навичок, є метод пізнавальних ігор. Гра у навчальному процесі забезпечує емоційну обстановку відтворення знань, полегшує засвоєння навчального матеріалу, створює сприятливий для засвоєння знань настрій, заохочує до навчальної роботи, знімає втому, перевантаження. За допомогою гри на уроках моделюють життєві ситуації, що викликають інтерес до навчальних предметів.
Метод створення ситуації інтересу в процесі викладання навчального матеріалу — використання цікавих пригод, гумористичних уривків тощо, якими легко привернути увагу учнів. Особливе враження справляють на учнів цікаві випадковості, несподіванки з життя й дослідницької діяльності вчених.
Метод створення ситуації новизни навчального матеріалу —передбачає, що у процесі викладання вчитель прагне на кожному уроці окреслити нові знання, якими збагатилися учні, створює таку морально-психологічну атмосферу, в якій вони отримують моральне задоволення від того, що інтелектуально зросли хоча б на йоту. Коли учень відчує, що збагачує свій багаж знань, свій словниковий запас, свою особистість, він цінуватиме кожну годину перебування в школі, намагатиметься ефективніше працювати над собою.
Метод опори на життєвий досвід учнів — полягає в тому, що у повсякденному житті за межами школи вони щодня спостерігають найрізноманітніші факти, явища, процеси, події, які можуть базуватися на певних закономірностях, з якими учні знайомляться під час вивчення шкільних предметів.
Це все методи стимулювання обов'язку і відповідальності у учнів в навчальному процесі.
Література:
Образование за рубежом. Справочник / Сост. Л. М. Михайлова. – М.: Линор, 2002.
Освіта України і Болонський процес: Навчальній посібник /За ред.. В.Г. Кременя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 384с.










Розробка уроків з історії України 5 клас


Немає коментарів:

Дописати коментар